Кліщі та хвороба Лайма: що важливо зробити після укусу.

Літо майже добігає кінця, але актуальною залишається проблема укусів кліщів та хвороби Лайма. Сезон активності кліщів останніми роками стає тривалішим. Потепління створює умови для того, щоб вони починали активність раніше і завершували її пізніше. Тому профілактика потрібна не лише в розпал літа. Важливо пам’ятати про кліщів щоразу, коли людина вирушає в місцевість із травою, чагарниками та лісовою рослинністю.

Тож хочемо нагадати, як поводитися після укусу кліща, на що першочергово звернути увагу та як убезпечити себе від укусу і що слід зробити в перші 72 години.

Ліси, парки, дача

Кліщів можна зустріти не лише в лісі. Вони живуть у паркових зонах, на дачах, у місцях із високою травою, чагарниками та деревами. Часто кліщ спочатку потрапляє на одяг, а вже потім перебирається на шкіру. Він рухається повільно і шукає місце, де шкіра тонша. Це можуть бути пахвові та пахові ділянки, за вухами, на потилиці, під грудьми, на кінцівках. У дітей через менший зріст особливо важливо оглядати голову та шию.

Кліщ не обов’язково одразу присмоктується. Тому після прогулянки є час його помітити й видалити ще до укусу. Кліщ добре відчуває людину за запахом, але рухається повільно. На тілі він може залишатися непоміченим, оскільки під час укусу виділяє речовини, які зменшують чутливість у місці прикріплення.

Що робити, якщо знайшли на тілі кліща?

Найважливіше – видалити кліща якомога швидше. Важливо не чекати, поки кліщ насмокчеться крові й відпаде сам. Чим раніше його видалити, тим менший ризик передачі інфекції. Якщо людина не може зробити це самостійно, можна звернутися до травмпункту, хірурга або іншого медичного працівника.

У домашніх умовах кліща можна видалити пінцетом. Його потрібно захопити якомога ближче до шкіри та обережно витягнути, прокрутивши за годинниковою стрілкою, не стискаючи черевце. Після видалення місце укусу обробляють антисептиком.

Якщо частина ротового апарату кліща залишилася в шкірі, її бажано видалити. У складніших випадках це може зробити медик.

Які інфекції можуть переносити кліщі?

Кліщі можуть переносити цілу групу інфекційних захворювань. Серед них – хвороба Лайма, а також анаплазмоз, ерліхіоз, бабезіоз та інші інфекції. Окремо існує кліщовий енцефаліт: це вже вірусне захворювання, тоді як хвороба Лайма має бактеріальну природу.

Чому хвороба називається Лаймом?

Назва «хвороба Лайма» походить не від назви фрукта, а від американського містечка Lyme у штаті Коннектикут. У 1975 році там звернули увагу на групу дітей, у яких розвивалося незвичне масове ураження суглобів. Спочатку його пов’язували з ювенільним ревматоїдним артритом. Пізніше з’ясували, що випадки були пов’язані з укусами кліщів, і почали досліджувати нове інфекційне захворювання. Саме назва містечка дала назву хворобі.

Як відбувається зараження?

Збудник хвороби Лайма належить до спірохет – бактерій спіралеподібної форми. Саме борелії є причиною захворювання. Кліщ сам має бути інфікованим. Збудник потрапляє до його організму під час живлення на зараженій тварині або іншому природному хазяїні. Після цього під час наступного укусу інфікований кліщ може передати борелії людині. Тому не кожен укус означає зараження. Але визначити на око, чи був кліщ інфікований, неможливо.

Час, протягом якого кліщ залишається на тілі, має значення: чим швидше його видалити, тим нижчий ризик передачі інфекції. Водночас не варто орієнтуватися лише на розмір кліща чи на те, наскільки він встиг напитися крові.

Маленький кліщ – не означає безпечний

Кліщ проходить кілька стадій розвитку: личинка, німфа і доросла особина. Німфа – це перехідна стадія від личинки до статевозрілого кліща. Розміри кліщів можуть суттєво відрізнятися, тому за зовнішнім виглядом не можна визначити, чи є він небезпечним.

Лікарі нерідко стикаються з пацієнтами, які кажуть: «Я кліща не бачив, мене ніхто не кусав». Особливо це трапляється тоді, коли кліщ був дуже маленьким і залишився непоміченим. Тому відсутність спогаду про укус не виключає хворобу Лайма.

Не всі кліщі інфіковані. Але якщо кліщ переносить збудника, він може передати його людині під час укусу. Саме тому після укусу важливо не панікувати, але й не ігнорувати ситуацію.

Як проявляється хвороба Лайма?

Хвороба може починатися неспецифічно. Людина може відчувати слабкість, ломоту в тілі, головний біль, підвищення температури. Іноді ці прояви нагадують звичайну застуду, тому зв’язати їх з укусом кліща буває складно.

Найхарактерніший ранній прояв – мігруюча еритема, тобто червона пляма на шкірі, яка поступово збільшується. Спочатку її можна сприйняти як звичайну реакцію на укус або алергію. Але якщо пляма не зникає, а продовжує рости, це привід звернутися до лікаря.

Еритема може бути однорідно червоною або мати кільцеподібну форму: у центрі шкіра світліша, а почервоніння поступово поширюється по периферії. Вона зазвичай не виступає над поверхнею шкіри й не обов’язково свербить або болить.

Особливо важлива ознака – збільшення плями в діаметрі. У клінічній практиці орієнтуються на розмір понад 5 см. Якщо після укусу кліща з’явилася характерна еритема, лікар може встановити діагноз за клінічною картиною, не очікуючи результатів аналізів.

Еритема може з’явитися не одразу. У лікарській практиці трапляються випадки, коли людина звертається через кілька тижнів після укусу. Саме тому після видалення кліща важливо спостерігати за місцем укусу і загальним самопочуттям.

Не лише шкіра: що може уражати хвороба Лайма?

Хвороба Лайма може мати різні клінічні прояви.

Суглоби. Вони можуть боліти без вираженого набряку або, навпаки, припухати, обмежувати рухи. Може страждати як один суглоб, так і кілька. При ураженні коліна людина може почати накульгувати.

Нервова система. Можливі неврити, порушення чутливості, болісні відчуття по ходу нервів. Один із відомих проявів – ураження лицевого нерва, коли виникає асиметрія обличчя. У тяжчих випадках можливі менінгіт, менінгоенцефаліт та інші неврологічні ускладнення.

Серце. Ураження серця трапляються рідше, але можуть бути серйозними. Лікарка наголошує, що наслідки нелікованої інфекції можуть позначатися на роботі серця.

Очі. Можливі запальні ураження очей, особливо при поширеному перебігу інфекції.

Саме різноманітність проявів іноді ускладнює діагностику. Людина може роками не пов’язувати біль у суглобах, неврологічні симптоми чи інші проблеми зі здоров’ям із давнім укусом кліща.

Коли потрібно звернутися до лікаря?

Після укусу кліща важливо не чекати появи тяжких симптомів. Звернутися до лікаря варто, якщо кліщ був на тілі та є питання щодо необхідності профілактики, якщо місце укусу змінюється або з’являється пляма, яка збільшується, а також при температурі, слабкості, головному болю, болях у суглобах, порушенні чутливості, асиметрії обличчя чи інших незвичних симптомах. Лікар оцінює, коли стався укус, як довго кліщ міг перебувати на тілі, чи є симптоми та які саме. Це важливо для вибору подальшої тактики.

Які аналізи роблять?

Одразу після укусу бігти до лабораторії та здавати всі можливі аналізи не потрібно. На ранньому етапі організм може ще не встигнути виробити антитіла, тому дослідження може бути негативним.

Імуноблот. Для діагностики хвороби Лайма використовують дослідження крові на антитіла до борелій. Лікарка у своїй практиці використовує визначення ранніх і пізніх антитіл, а за необхідності – імуноблот, який дає більш детальну інформацію про антитіла до окремих компонентів збудника.

ПЛР.  ще один метод– ПЛР тест, за допомогою якого можна шукати безпосередньо генетичний матеріал збудника, але його застосування залежить від конкретної клінічної ситуації.

Важливо пам’ятати: аналізи потрібно інтерпретувати разом із симптомами та історією хвороби. Сам по собі позитивний результат на антитіла ще не означає активну інфекцію, адже антитіла можуть зберігатися після перенесеного захворювання. Якщо є типова мігруюча еритема, лабораторне підтвердження на ранньому етапі може бути не потрібним: діагноз встановлюють за характерною клінічною картиною.

Чи потрібно досліджувати самого кліща?

Не всі лікарі з цим погоджуються. Навіть якщо в кліщі виявили збудника, це не означає, що людина обов’язково заразилася (адже він ще не встиг передати збудник). І навпаки, відсутність збудника в дослідженому кліщі не є абсолютною гарантією, що зараження не відбулося (Бо, дослідивши кліща, встановлюють, що він не заражений і людині не призначають лікування, але всю «отруту» кліщ вже встиг передати під час укусу).

Тому після укусу важливо спостерігати за собою та, за потреби, звертатися до лікаря, а не зосереджуватися на лабораторному дослідженні кліща.

Профілактика після укусу: перші 72 години мають значення

Видалили кліща? Не відкладайте звернення до лікаря. У перші 72 години, від моменту видалення кліща, може розглядатися одноразова антибіотикопрофілактика. Її мета – не лікувати вже сформовану хворобу, а не допустити розвитку інфекції після укусу інфікованого кліща. Тож одноразовий прийом двох таблеток антибіотика – це своєрідний варіанті екстреної профілактики. Тож саме протягом перших 72 годин (трьох діб) після укусу, лікар може призначити екстрену антибіотикопрофілактику. І саме в цей період постконтактна профілактика може бути ефективною. Пізніше самостійно починати прийом «двох таблеток» уже не можна і не варто: потрібна консультація лікаря та інша тактика спостереження або лікування. Сучасні рекомендації також зазначають, що профілактична доза не гарантує, що інфекція не розвинеться, тому після укусу все одно потрібно стежити за симптомами.

Проте, постконтактна профілактика може застосовуватися не в кожному випадку: чи потрібна вона саме вам і який препарат приймати – визначає лікар.

Важливо: не приймайте антибіотик самостійно «про всяк випадок». Профілактична схема – це не те саме, що курс лікування хвороби Лайма.

Як лікують хворобу Лайма?

Хвороба Лайма – бактеріальна інфекція, тому основою лікування є антибіотикотерапія. Схема залежить від форми захворювання та того, які органи уражені. Ранні прояви, зокрема еритемна форма, зазвичай добре піддаються лікуванню.

Водночас важливо не припиняти лікування лише тому, що через кілька днів пляма почала бліднути або людина відчула себе краще. Тож пацієнт має пройти весь призначений курс і залишатися під медичним наглядом.

Після лікування лікар оцінює динаміку стану та, за необхідності, призначає контрольні дослідження. Тривалість спостереження залежить від перебігу захворювання.

Чи можна захворіти повторно?

Так, перенесена хвороба не означає довічного захисту від нового укусу інфікованого кліща. Лікарка звертає увагу на те, що існують різні види борелій, а тому повторний укус може становити ризик нового зараження. Саме тому навіть людина, яка вже хворіла на Лайм-бореліоз, повинна дотримуватися правил профілактики.

Як захиститися від кліщів?

Найкраща профілактика – не допустити укусу. Під час прогулянок у лісі, парку чи місцевості з високою травою варто обирати закритий одяг, заправляти штани, використовувати головний убір і репеленти (наносячи їх горизонтально знизу вверх. Ще бажано, щоб одяг був світлим: так кліща легше помітити. До того ж, після прогулянки потрібно ретельно оглянути шкіру, волосся, складки тіла, одяг і взуття. Варто оглядати дітей та одне одного. До того ж, кліщ може потрапити в будинок не лише на одязі, а й на рослинах, гілках чи інших речах, які людина принесла з лісу.

Не слід забувати й про домашніх тварин: собака або кішка можуть принести кліща в оселю. Тварин необхідно регулярно обробляти засобами від кліщів, а після прогулянки оглядати шерсть.

Записано з розповіді лікаря-інфекціоніста

Чернігівської міської лікарні

Тетяни Жабко