Неінфекційні захворювання (НІЗ) залишаються основною причиною смертності та втрати здоров’я населення Чернігівської області. Їх поширеність є одним із ключових викликів для системи охорони здоров’я та органів місцевого самоврядування, оскільки суттєво впливає на демографічну ситуацію, тривалість життя, працездатність населення та соціально-економічний розвиток територіальних громад.
У Чернігівській області частка смертей внаслідок неінфекційних захворювань значно перевищує середньосвітовий рівень. У 2024 році вона становила 93,3% від загальної кількості померлих, у 2025 році зросла до 93,7%.
Основною причиною смертності залишаються хвороби системи кровообігу. У 2025 році вони зумовили 71,0% усіх випадків смерті (9 598 із 13 521 померлого). Провідне місце у структурі смертності займають ішемічна хвороба серця та гіпертонічна хвороба. Така ситуація свідчить про необхідність посилення профілактики серцево-судинних захворювань, раннього виявлення факторів ризику, ефективного контролю артеріальної гіпертензії та забезпечення безперервного лікування пацієнтів.
Високий рівень смертності від неінфекційних захворювань у поєднанні зі старінням населення, низькою народжуваністю та міграційними процесами, пов’язаними з воєнними діями, негативно впливає на демографічну ситуацію в області. У 2025 році чисельність населення області скоротилася більше ніж на 12 000 осіб. Показник природного скорочення населення становив 14%, а співвідношення народжених до померлих — 1:4,7. Це свідчить про поглиблення демографічної кризи та формування додаткового навантаження на систему охорони здоров’я й соціального захисту.
Показник захворюваності на неінфекційні хвороби у 2025 році становив 22 446,9 на 100 тис. населення, що характеризує значний тягар хронічної патології та потребує системного впровадження заходів громадського здоров’я, спрямованих на профілактику, раннє виявлення захворювань, своєчасне лікування та контроль їх перебігу. Територіальний аналіз показав, що перевищення середньообласного рівня захворюваності на неінфекційні захворювання зареєстровано у Ніжинському та Новгород-Сіверському районах. Це потребує детального аналізу причин таких відмінностей, оцінки вікової структури населення, доступності медичної допомоги, повноти виявлення захворювань та ефективності профілактичної роботи.
Серед усіх неінфекційних захворювань провідне місце займають хвороби системи кровообігу. У 2025 році рівень захворюваності становив 3 095,8 на 100 тис. населення. Найвищі показники зареєстровані у Ніжинському та Новгород-Сіверському районах.
У структурі захворюваності на хвороби системи кровообігу найбільшу частку становлять:
Перевищення середньообласних показників зареєстровано:
У 2025 році вперше зареєстровано 3 909 випадків злоякісних новоутворень, що становить 415,2 на 100 тис. населення, у тому числі серед дорослого населення – 482,1, серед дитячого – 10,5 на 100 тис. населення відповідних вікових груп.
Особливе занепокоєння викликає той факт, що 40,7% злоякісних новоутворень виявлено на III–IV стадіях. За окремими локалізаціями ситуація є ще більш несприятливою. Так, рак шийки матки у 61,5% випадків діагностовано вже на III–IV стадіях, що є найгіршим показником в Україні. Така ситуація свідчить про недостатнє охоплення профілактичними оглядами та скринінговими обстеженнями, а також про необхідність підвищення онконастороженості як серед населення, так і серед медичних працівників. Найвищі показники захворюваності на злоякісні новоутворення зареєстровані у Корюківському (428,7) та Чернігівському (549,2) районах.
Показник захворюваності на хвороби органів травлення становить 1 005,4 на 100 тис. населення, у тому числі серед дорослого населення – 984,7, серед дитячого – 1 131,0. Найвищі показники як серед дорослих, так і серед дітей зареєстровані у Ніжинському та Новгород-Сіверському районах.
Серед хвороб ендокринної системи особливу увагу привертає цукровий діабет, який є одним із найбільш поширених хронічних неінфекційних захворювань. Його розвиток значною мірою пов’язаний із модифікованими факторами ризику — надлишковою масою тіла, ожирінням, нераціональним харчуванням, недостатньою фізичною активністю та тютюнокурінням. Показник захворюваності на цукровий діабет серед дорослого населення становить 208,4 на 100 тис. населення, серед дитячого – 23,32 на 100 тис. дітей. Перевищення середньообласного рівня серед дорослого населення зареєстровано у Новгород-Сіверському, Прилуцькому, Чернігівському та Ніжинському районах, серед дитячого населення – у Новгород-Сіверському та Ніжинському районах.
Показник захворюваності на розлади психіки та поведінки становить 971,7 на 100 тис. населення, у тому числі серед дорослого населення – 1 077,1, серед дитячого – 334,4. Перевищення середньообласного рівня зареєстровано у Корюківському районі. Однією з причин формування окремих психічних і поведінкових розладів є вживання психоактивних речовин, у тому числі алкоголю. Вищі за середньообласний рівень показники таких розладів серед дорослого населення зареєстровано у Чернігівському та Корюківському районах.
Проведений аналіз свідчить, що неінфекційні захворювання залишаються основною причиною передчасної смертності та втрати здоров’я населення Чернігівської області. Найбільший внесок у захворюваність і смертність мають хвороби системи кровообігу, злоякісні новоутворення, цукровий діабет та психічні розлади. Територіальні відмінності рівнів захворюваності потребують диференційованого підходу до планування профілактичних заходів, розвитку медичних послуг та організації програм громадського здоров’я на рівні районів і територіальних громад.
Висока частка онкологічних захворювань, виявлених на пізніх стадіях, свідчить про необхідність розширення профілактичних оглядів, скринінгових програм та підвищення обізнаності населення щодо ранніх ознак онкологічних захворювань.
Неінфекційні захворювання — це не лише медична проблема, а й питання розвитку громади. Вони впливають на демографію, економічну активність населення, потребу в соціальній підтримці та навантаження на місцеві бюджети. Саме тому профілактика НІЗ має бути одним із пріоритетів місцевої політики.
Зменшення тягаря неінфекційних захворювань можливе лише за умови комплексної взаємодії органів місцевого самоврядування, закладів охорони здоров’я, ДУ «Чернігівський ОЦКПХ МОЗ», освітніх установ, роботодавців, громадських організацій та засобів масової інформації.
Барометри показників неінфекційної захворюваності в розрізі районів додаються
За інформацією територіальних громад (паспорти громад) станом на 1.01.2026 чисельність населення Чернігівської області становила 890113 осіб, у тому числі 769 626 дорослих (86,5%) та 120 487 дітей (13,5%).
За останні чотири роки чисельність населення області скоротилася більш ніж на 40 тис. осіб. Основними причинами демографічних втрат є міграція населення, спричинена збройною агресією російської федерації проти України, стійке зниження народжуваності, природне скорочення населення внаслідок високої смертності, значною мірою пов’язаної з поширеністю неінфекційних захворювань, а також прогресуюче старіння населення.
У 2025 році природне скорочення населення області становило 12 140 осіб, або 13,6 на 1000 населення. Протягом року померло 15 432 особи (17,3 на 1000 населення), тоді як народилося лише 3 292 дитини (3,7 на 1000 населення). У середньому по області на одного новонародженого припадає 4,7 померлого (співвідношення 1:4,7), що свідчить про глибоку демографічну кризу та стале скорочення чисельності населення.
Територіальний аналіз демографічних показників свідчить про їх значну нерівномірність між районами області. Найбільш несприятлива ситуація спостерігається у Новгород-Сіверському районі, де природне скорочення населення становить 19,8 на 1000 населення), смертність — 22,4 на 1000 населення, народжуваність — лише 2,5 на 1000 населення, а співвідношення новонароджених до померлих досягає 1:8,8. Найбільш критичною є ситуація у Семенівській територіальній громаді, де показник природного скорочення населення на 20,7% перевищує середньорайонний та на 75% — середньообласний. Народжуваність у громаді становить лише 1,3 на 1000 населення, а на одну народжену дитину припадає 19 померлих. Такий дисбаланс свідчить про надзвичайно високий рівень депопуляції та значне старіння населення громади.
Сусідній Корюківський район, який також розташований у прикордонній зоні та зазнає негативного впливу воєнних дій, демонструє дещо кращі демографічні показники. Народжуваність тут становить 2,3 на 1000 населення, а співвідношення новонароджених до померлих — 1:6,4. Одним із можливих чинників є збільшення чисельності населення працездатного віку за рахунок внутрішньо переміщених осіб, які переїхали із Семенівської громади.
Найсприятливіша демографічна ситуація спостерігається у великих міських громадах області — Ніжинській, Чернігівській та Прилуцькій. Так, показник народжуваності становить:
– у місті Ніжині — 8,9 на 1000 населення;
– у місті Прилуки — 5,4 на 1000 населення;
– у місті Чернігові — 4,3 на 1000 населення.
Співвідношення новонароджених до померлих відповідно становить 1:1,7; 1:4,2 та 1:3,6, що є значно кращим за середньообласний показник.
Разом з тим у Прилуцькій міській громаді показник смертності у 1,3 рази перевищує середньообласний рівень, що може свідчити про значну частку осіб похилого віку у структурі населення громади.
Прилуцький та Чернігівський райони характеризуються подібною демографічною моделлю:
– смертність — 18,2 та 17,2 на 1000 населення відповідно;
– народжуваність — 3,2 та 3,6 на 1000 населення;
– природне скорочення — 15,0 та 13,6 на 1000 населення;
– співвідношення новонароджених до померлих — 1:5,7 та 1:4,8.
Водночас ситуація у Прилуцькому районі є дещо більш несприятливою: тут вища смертність, нижча народжуваність і, відповідно, більші темпи природного скорочення.
Незважаючи на відносно сприятливі показники у Ніжинській міській громаді, Ніжинський район у цілому також характеризується несприятливою демографічною ситуацією. Найбільш проблемними є Вертіївська, Комарівська, Крутівська, Лосинівська, Макіївська, Мринська та Носівська територіальні громади, де зберігаються низькі показники народжуваності та значне природне скорочення населення.
Таким чином, демографічна ситуація в Чернігівській області характеризується стійкою депопуляцією, значною територіальною нерівномірністю та поглибленням процесів старіння населення. Високий рівень смертності у поєднанні з критично низькою народжуваністю, міграційними втратами та наслідками збройної агресії формують довгострокові ризики для соціально-економічного розвитку області та кадрового потенціалу громад.
Для стабілізації демографічної ситуації необхідна реалізація комплексної державної та місцевої політики, спрямованої на створення сприятливих умов для проживання населення, підтримку молодих сімей, розвиток житлової та соціальної інфраструктури, створення нових робочих місць, стимулювання народжуваності, повернення населення до громад, а також посилення профілактики неінфекційних захворювань, розвитку системи громадського здоров’я та формування здорового способу життя.
Примітка: Уточнення до аналітичних матеріалів щодо природного скорочення населення територіальних громад Чернігівської області за 2025 рік
Під час додаткової верифікації вихідних даних, використаних для розрахунку показників природного скорочення населення територіальних громад Чернігівської області за 2025 рік, встановлено технічну невідповідність у даних щодо Кіптівської територіальної громади. При формуванні показника були використані сумарні дані щодо кількості народжених та померлих за трирічний період замість даних за 2025 рік. У зв’язку з цим показник природного скорочення населення Кіптівської ТГ та її позицію у рейтингу перераховано.
ДУ «Чернігівський ОЦКПХ МОЗ» проведено додаткову верифікацію вихідних даних, використаних для розрахунку відповідних показників по територіальних громадах області. За результатами перевірки аналітичні матеріали актуалізовано.