Карієс без міфів: що потрібно знати кожному

Що таке карієс?

Карієс – це мікробне ураження зубної емалі, яке з часом може призвести до ускладнень, зокрема пульпіту та ураження періапікальних тканин. Його розвиток пов’язаний із діяльністю бактерій, однак важливо розуміти: самі мікроорганізми не «поїдають» зуб. Руйнування відбувається через продукти їхньої життєдіяльності, які знижують рівень pH у ротовій порожнині, створюючи кисле середовище, що поступово пошкоджує емаль.

В чому роль емалі?

Емаль є живою структурою, яка має свою морфологію та містить рідину. Водночас її особливість полягає в тому, що вона не здатна до відновлення. Фактично емаль виконує роль захисного «панцира» зуба, а її якість залежить від правильності формування зубів ще на етапі їх закладки.

Як виникає карієс та чи виліковний він?

На сьогодні існує близько 300 теорій виникнення карієсу, однак жодна з них не дає повного пояснення механізмів його розвитку. Повністю вилікувати карієс неможливо – сучасна стоматологія працює з його наслідками. Лікування полягає у видаленні уражених тканин і відновленні зуба за допомогою пломбування (мікропротезування).

У групі ризику перебувають усі без винятку.

Стадії карієсу

 Карієс може бути:

• хронічним – характерний для більшості людей;
• гострим – частіше зустрічається у дітей та осіб зі зниженим імунітетом.

За глибиною ураження виділяють такі стадії:

• початкову;
• середню;
• глибоку.

Як запідозрити та розпізнати? 

 Основним проявом карієсу є біль або підвищена чутливість до холодного та кислого, особливо в зоні переходу між емаллю та дентином.

Все про ускладнення

 Коли каріозний процес досягає пульпи, розвивається пульпіт, що потребує видалення нерва. Після цього зуб стає більш крихким. Також можливе ураження періапікальних тканин, що в подальшому може призвести до розвитку гаймориту. Особливу небезпеку становить те, що ці процеси часто протікають безсимптомно.

Які хвороби можуть спровокувати карієс? 

 Короткотривалі захворювання, такі як ангіна, зазвичай не мають суттєвого впливу на розвиток карієсу. Однак загальне зниження імунітету може сприяти підвищеній крихкості кісткової тканини та емалі. Це часто спостерігається у людей із хронічними захворюваннями, наприклад, хворобами нирок.

При цукровому діабеті підвищується ризик розвитку пародонтиту та пародонтозу, що може супроводжуватися розхитуванням зубів.

Чи впливає, якого віку людина?                

 Вік також відіграє важливу роль: молодші пацієнти більш схильні до розвитку карієсу. Після прорізування зуб ще не є повністю сформованим – процес дозрівання емалі триває приблизно 2-3 роки.

Часто проблеми виникають у тих, хто в дитинстві не лікував молочні зуби. Помилкове уявлення, що їх не потрібно лікувати, може призвести до серйозних наслідків у дорослому віці, зокрема до необхідності протезування коронками.

Чи впливають молочні зуби на постійні

Молочні та постійні зуби – це різні структури, які пов’язані лише місцем росту. Карієс молочного зуба не впливає безпосередньо на розвиток постійного.

Однак якщо інфекція виходить за межі молочного зуба і викликає запалення кістки (періодонтит), це може пошкодити зачаток постійного зуба. У таких випадках можливі дефекти емалі або навіть відсутність прорізування зуба. Тоді молочний зуб доцільно видалити.

Чи передається карієс між зубами

 Так, існує явище так званого «контактного карієсу» або «карієсу, що цілується». Воно часто спостерігається у людей із брекетами, оскільки ускладнене очищення сприяє накопиченню нальоту. У результаті ураження з одного зуба може перейти на сусідній, тому лікування проводиться одразу для обох.

Продукти, що сприяють розвитку карієсу

 Основну небезпеку становлять продукти, багаті на вуглеводи, зокрема солодощі. Після їх вживання бажано почистити зуби або хоча б прополоскати рот водою.

Профілактика

 Головним елементом профілактики є регулярна гігієна. Після чищення зуби повинні бути гладкими — це показник якості очищення.

Основні засоби:

• зубна щітка та паста (з механічною, мікромеханічною та ароматичною дією);
• зубна нитка (обов’язкова для очищення міжзубних проміжків).

Додатково використовують:

• ополіскувачі;
• міжзубні йоржики.

Ополіскувачі здебільшого мають профілактичний ефект, тоді як відвари трав (наприклад, ромашки чи кори дуба) виконують лікувальну функцію. Профілактика допомагає стримувати ріст бактерій, не допускаючи їх переходу в агресивну форму.

Як часто відвідувати стоматолога

Рекомендується проходити профілактичний огляд у стоматолога раз на пів року. Якщо є захворювання ясен, карієс або проблеми з пародонтом – візити варто здійснювати частіше, приблизно кожні 3-4 місяці.

Володимир Шевчук

лікар-стоматолог «Стоматологічний центру лікаря Шевчука»