Герпес: що варто знати про один із найпоширеніших вірусів у світі

Герпесвірусні інфекції супроводжують людство протягом усього життя. Більшість людей хоча б раз стикаються з ними, а багато хто навіть не підозрює, що є носієм вірусу.

Герпес – одна з найпоширеніших вірусних інфекцій. За різними оцінками, носіями герпесвірусів є близько 80–90% населення світу. Проте далеко не кожен інфікований має клінічні прояви: вірус може роками перебувати в організмі у так званому латентному («сплячому») стані й активізуватися лише за певних умов.

«Особливість герпесвірусів у тому, що вони можуть довго не проявлятися. Людина навіть не підозрює про інфекцію, доки не виникають чинники, які сприяють активації вірусу», – пояснює завідуюча інфекційним відділенням Чернігівської лікарні №2 Іванна Олексієнко й розповідає про це захворювання.

Родина герпесвірусів

Вона налічує понад 100 різновидів, однак для людини найбільше значення мають вісім типів, які добре вивчені сучасною медициною.

Їх умовно поділяють на три групи:

Альфа-герпесвіруси – це віруси простого герпесу 1-го і 2-го типів, а також вірус вітряної віспи та оперізувального герпесу (3-й тип). Для них характерне швидке розмноження та здатність тривалий час зберігатися у нервових клітинах.

Саме до цієї групи належать:

• герпес на губах;
• генітальний герпес;
• вітряна віспа;
• оперізувальний герпес.

Бета-герпесвіруси включають цитомегаловірус (5-й тип), а також герпесвіруси людини 6-го та 7-го типів. Вони мають здатність уражати різні тканини організму, зокрема слинні залози, сечостатеву систему та інші органи.

Гама-герпесвіруси – це вірус Епштейна–Барр (4-й тип) та герпесвірус людини 8-го типу. Вони пов’язані насамперед із лімфоїдною тканиною та можуть уражати лімфатичні вузли.

Чому герпес повертається

Більшість людей сприймають герпес лише як косметичну проблему – висипання на губах чи шкірі. Насправді ж це лише зовнішній прояв інфекції. Після первинного зараження вірус не зникає з організму. Він переходить у латентний стан і може активізуватися через місяці або навіть роки.

Причинами повторних висипань можуть бути:

• ослаблення імунної системи;
• гострі вірусні захворювання;
• сильний стрес;
• значне фізичне виснаження;
• оперативні втручання;
• прийом препаратів, що пригнічують імунітет;
• гормональні зміни, зокрема менструація або менопауза.

Людина могла колись перенести герпес, вилікувати прояви й забути про нього. Але вірус залишається в організмі, а за сприятливих умов може активізуватися повторно. При цьому повторний висип не обов’язково виникає на тому самому місці. Найчастіше це ті самі анатомічні ділянки, але локалізація може дещо змінюватися.

Як герпес «сигналить» про себе

Найвідоміший прояв – так званий «герпес на губах», який викликає вірус простого герпесу 1-го типу. Зазвичай захворювання починається з поколювання, печіння або свербежу. Через деякий час з’являються дрібні пухирці, заповнені прозорою рідиною. Після цього вони підсихають, вкриваються кірочкою та поступово загоюються.

Генітальний герпес, який спричиняє переважно вірус простого герпесу 2-го типу, має схожий механізм розвитку, однак висипання локалізуються на слизових оболонках і шкірі статевих органів та часто супроводжуються значним дискомфортом.

Водночас існують і більш серйозні прояви герпесвірусної інфекції. Наприклад, після перенесеної в дитинстві вітряної віспи вірус не зникає, а зберігається в нервових вузлах. Через багато років він може активізуватися у вигляді оперізувального герпесу. Спочатку людина відчуває різкий біль, поколювання або печіння вздовж нерва. Лише потім з’являється почервоніння й характерний висип із пухирцями. Найчастіше оперізувальний герпес виникає на тулубі, спині, грудній клітці або кінцівках і супроводжується сильним больовим синдромом.

Інші герпесвірусні інфекції

Не всі герпесвіруси проявляються висипом. Наприклад, вірус Епштейна–Барр є причиною інфекційного мононуклеозу, який часто називають «хворобою поцілунків», оскільки він передається переважно через слину.

Для цього захворювання характерні:

• висока температура;
• біль у горлі;
• збільшення лімфатичних вузлів;
• виражена слабкість.

Герпесвірус людини 6-го типу часто стає причиною раптової екзантеми у дітей. Захворювання починається з високої температури, а після її нормалізації на шкірі з’являється характерний рожевий висип.

Саме тому далеко не кожне герпесвірусне захворювання виглядає як звичний герпес на губах.

Як передається герпес

Залежно від типу вірусу, шляхи передачі можуть відрізнятися. Найчастіше зараження відбувається через безпосередній контакт із носієм вірусу або його біологічними рідинами, насамперед слиною. Саме тому інфекційний мононуклеоз, який викликає вірус Епштейна–Барр, нерідко називають «хворобою поцілунків». Особливо швидко він поширюється серед дітей у дитячих колективах.

Окремі герпесвіруси передаються повітряно-краплинним шляхом, зокрема вірус вітряної віспи. Генітальний герпес поширюється переважно статевим шляхом, а під час вагітності або пологів можливе передавання інфекції від матері до дитини. При цьому спадковість не означає, що людина обов’язково захворіє. Герпес – це вірусна інфекція, а не спадкове захворювання. Вирішальне значення має не генетика, а контакт із вірусом і стан імунної системи.

Чому важливо правильно встановити діагноз

Підвищена температура, слабкість, ломота в тілі чи біль у горлі – симптоми, характерні для багатьох вірусних інфекцій. Саме тому лише за клінічними проявами не завжди можна визначити, що причиною є герпесвірус. Під час огляду лікар оцінює характер висипу, збирає анамнез, уточнює можливі контакти з хворими та призначає лабораторні дослідження.

Першим етапом зазвичай стає загальний аналіз крові. Він не підтверджує конкретний тип герпесвірусу, але допомагає зрозуміти, чи має захворювання вірусну природу. Іноді навіть загальний аналіз крові дає лікарю багато інформації. Ми оцінюємо лейкоцитарну формулу, кількість лейкоцитів, лімфоцитів та інші показники, щоб зрозуміти, у якому напрямку проводити подальшу діагностику.

Для підтвердження діагнозу застосовують специфічні лабораторні дослідження – визначення антитіл (імуноглобулінів) до певних герпесвірусів. У деяких випадках лікар може рекомендувати й інші методи діагностики, залежно від клінічної ситуації.

Як лікують герпес

Для різних типів герпесвірусів існують різні підходи до лікування. Якщо віруси простого герпесу лікуються відносно легко, то інші форми можуть вимагати складнішої діагностики й специфічної терапії.

Основою лікування є противірусна терапія. Препарат підбирають залежно від типу герпесвірусу та тяжкості перебігу захворювання.

При легкому герпесі на губах лікування найчастіше проводять амбулаторно. Використовують місцеві противірусні засоби, а за потреби – противірусні препарати системної дії.

Якщо ж захворювання перебігає тяжко або супроводжується ураженням внутрішніх органів, високою температурою, вираженою інтоксикацією чи ускладненнями, пацієнту може знадобитися лікування в стаціонарі.

Крім противірусних препаратів, терапія може включати:

• достатній питний режим;
• жарознижувальні засоби за показаннями;
• симптоматичне лікування;
• за необхідності – лікування бактеріальних ускладнень.

У більшості випадків курс лікування триває від п’яти до десяти днів, однак його тривалість визначає лікар.

Чи можна позбутися герпесу назавжди

Одне з найпоширеніших запитань пацієнтів – чи можна повністю вивести вірус із організму. На сьогодні відповідь залишається незмінною: після зараження герпесвірус зберігається в організмі довічно. Можна успішно лікувати прояви хвороби, але сучасна медицина поки що не має засобів, які дозволяють повністю позбутися герпесвірусу. Саме тому після одужання важливо підтримувати загальний стан здоров’я, щоб зменшити ризик повторної активації інфекції.

Чого не можна робити під час висипань

Незалежно від того, чи це герпес на губах, чи висипання на інших ділянках тіла, лікарі радять не травмувати пухирці.

Не можна:

• проколювати або видавлювати пухирці;
• зривати кірочки;
• розчісувати висипання.

Такі дії можуть уповільнити загоєння, сприяти приєднанню бактеріальної інфекції та збільшити ризик утворення рубців. Щоб шкіра загоїлася без слідів, висип потрібно залишити у спокої. Організм сам пройде всі етапи загоєння.

Чи можна запобігти зараженню

Повністю уникнути контакту з герпесвірусами практично неможливо. Саме тому головним способом профілактики залишається підтримання здорового способу життя та нормальної роботи імунної системи.

Лікарі рекомендують:

• повноцінно харчуватися;
• достатньо спати;
• уникати хронічного перевтомлення;
• дотримуватися правил особистої гігієни;
• користуватися бар’єрними методами контрацепції при випадкових статевих контактах;
• уникати тісного контакту з людьми, які мають активні прояви інфекції.

Герпес під час вагітності

Окремої уваги потребує герпесвірусна інфекція у вагітних. Багато жінок навіть не знають, що є носіями вірусу, адже він може роками не проявлятися. Якщо ж інфікування або загострення генітального герпесу відбувається наприкінці вагітності, ситуація потребує особливої уваги. У такому разі майбутню маму обстежують, визначають тип вірусу, за потреби направляють до інфекціоніста та акушера-гінеколога. У разі активного генітального герпесу напередодні пологів лікарі можуть рекомендувати кесарів розтин, щоб мінімізувати ризик інфікування новонародженого.

Водночас герпес на губах без інших симптомів наприкінці вагітності далеко не завжди становить серйозну загрозу.

Взагалі, кожна ситуація оцінюється індивідуально. Тому майбутній мамі не варто панікувати – потрібно своєчасно звернутися до лікаря й виконувати його рекомендації.

Висновок

Попри поширеність герпесу, його не варто недооцінювати. Своєчасна діагностика, правильно підібране лікування та уважне ставлення до власного здоров’я допомагають значно зменшити ризик ускладнень і повторних загострень.

І головне – не займатися самолікуванням. Якщо висипання супроводжуються високою температурою, сильним болем, збільшенням лімфатичних вузлів або виникають під час вагітності, необхідно звернутися до лікаря. Саме фахівець зможе визначити тип інфекції, оцінити її перебіг і призначити лікування, яке буде ефективним саме у вашому випадку.