Гайморит: терпіти біль та набряки не потрібно

Гайморит: терпіти біль та набряки не потрібно

Про хворобу

Гайморит — це запалення верхньої щелепної пазухи, тобто гайморових пазух. Інакше його ще називають риносинусит, тобто немає ізольованого запалення якоїсь одної пазухи, це запалення всієї порожнини носа. Це повітроносні камери, які в нормі мають бути пустими. Саме там циркулює та зігрівається повітря.

Гайморові пазухи є над бровами, є основні пазухи (ближче до центру голови). Також є клітини решітчастого лабіринту — це також всередині голови. Вони також можуть мати запалення, але ці пазухи можуть бути не у всіх (буває агенезія лобних пазух, коли вони від народження можуть бути нерозвинені).

Існує два види гаймориту:

• гострий — це ускладнення гострої респіраторної вірусної інфекції (він може тривати до 12 тижнів);
• хронічний — це вже неодноразовий процес, який повторюється.

В середньому перехід від вірусної етимології до бактеріальної відбувається протягом п’яти-семи днів.

Існує поствірусний період — це перехідне вікно бактеріального стану.

Після 10 днів  починає активізуватися інфекція бактеріального характеру. Але у всіх часовий проміжок буває різний, наприклад, у людей з імунодефіцитом хвороба прогресує швидше.

90% усіх захворювань, які пов’язані з нежиттю, утрудненням носового дихання — це все вірусна етіологія: застуди, вірусні інфекції. Це запалення усіх пазух та слизової.

Щодо хронічного гаймориту, то це наслідок або неправильного чи поганого лікування, або коли взагалі його не лікують

Про групу ризику

Гайморитом можуть хворіти усі. Стать і вік не мають значення. Все залежить від хронічних захворювань та від стану імунітету.

Про ознаки та симптоми

Ознаками запалення є набряк, почервоніння слизової, ринорея (виділення). Слизова набрякає і закриваються усі природні отвори пазух, звідки має виходити слиз. В одній з таких пазух відбувається приєднання бактеріальної флори, зміни слизової та виникає ізольоване запалення.

З часом може утворюватися й гній. Особливо, якщо люди, довіряючи нетрадиційній медицині, наприклад, гріють або капають соком цибулі чи моркви. В такий спосіб можна попалити слизову і буде додатковий набряк. Якщо гріти, то буде прискорення утворення бактеріального процесу.

Запалення виникає через роботу всього організму. Це може бути переохолодження, різкий перепад температури, тому нежить може бути й влітку. Кожен переносить все індивідуально: в когось імунітет може бути сильнішим, а хтось більш піддатливий до цих станів. Людина може лікуватися, але все ж приходить до лікаря з ускладненням.

Також може бути, коли людина, лікуючись вже днів п’ять від звичайної застуди, помічає, що їй краще, але потім з’являється слабкість, погіршення загального стану, локальний біль, температура, зміна кольору, запаху або кількості виділення. Це свідчить до приєднання бактеріальної флори.

Про причини

Гайморит – це реакція всього організму і може виникнути через:

• переохолодження;
• різкий перепад температури;
• відкриті вікна;
• кондиціонери.

Також, причиною можуть бути проблеми з зубами (корені зубів верхньої щелепи входять в нижню стінку гайморової пазухи). Після встановлення коронок, штифтів можуть бути пародонтит і гранульоми на коренях зубів, а це й призводить до запалення гайморових пазух.

А може бути й навпаки: у людини може бути гайморит і він стає причиною запалення зубів.

Існує ще така проблема, як міцетома гайморової пазухи. Це грибковий процес і найчастіше він буває, коли після того, як матеріал, яким пломбують зуби, виходить за межі кореня і навколо цієї частинки утворюються клітинки грибів і поступово наростають. Це може тривати роками, поки не полікувати або видалити хворий зуб. Симптомами може бути розпирання гайморової пазухи, тиснення, гнійні виділення, головний біль, температура.

Про лікування

Спершу лікар оглядає носову порожнину, оцінює стан слизової, проводить пальпацію нервових закінчень. Це робити сімейний лікар. Далі, якщо виникає підозра гаймориту, він може скерувати на комп’ютерну томографію (це дозволить подивитися всі структури всередині) та до ЛОРа. Важливо, щоб лікар дивився саме на знімок після комп’ютерної томографії, а не просто читав опис.

Увага: рентген робити не потрібно, особливо без направлення!

Щодо лікування, то людина може проходити його амбулаторно (вдома). Найголовніше, потрібно слідкувати за гігієною порожнини носа. Пацієнту призначають протизапальні засоби, сольові промивання носа.

Також використовуються судинозвужувальні препарати: спреї в ніс, але ним потрібно користуватися не більше п’яти днів, адже якщо зловживати — може виникнути вазомоторний риніт (це коли відбувається пересихання в носі та набряк). Важливо пам’ятати, що ці краплі дають системний вплив. Тобто звідси може бути підвищення тиску та головні болі, якщо ними довго користуватися.

Ще використовують топічні інтраназальні кортикостероїди — це гормони, які використовують для порожнини носа. Використання цих гормонів не призводить до підвищення ваги або тиску. Це важливо пояснити пацієнту.

Якщо підвищується бактеріальна флора, то лікар може назначити антибіотикотерапію або ж прокол гайморової пазухи (пункцію). Ця процедура під місцевою анестезією потрібна для того, щоб механічно забрати з пазухи гній аби не допустити подальшого розповсюдження гнійного процесу.

При тяжких випадках потрібне хірургічне втручання: це розкриття гайморової пазухи під контролем ендоскопічної техніки. Це вже глибші анатомічні структури й це крайній метод лікування.

Про важливе

Якщо терпіти біль при гаймориті, то можуть виникнути ускладнення, які можуть перейти на очі та мозок. А це вже хірургічне втручання. Часом, загроза життю.

Про профілактику

Щоб максимально уберегтися від гаймориту, слід:

• обмежити контакт з хворими людьми;
• робити сольові промивання носа вранці та ввечері завжди, а не тільки під час хвороби;
• не потрібно нічого зайвого крапати в ніс і захоплюватися народними методами лікування;
• краплі, фітопрепарати має призначити лікар, сольові розчини можна купити в аптеці;
• не соромитися та очищати ніс при необхідності в будь-якому оточенні та місці.

Анна Мекшун,

лікар-отоларинголог

отоларингологічного відділення

Чернігівської обласної лікарні