Чому око «плаче»?

На перший погляд «сухе око» та «мокре око» – різні теми, але інколи при вираженій симптоматиці, коли око дуже подразнене, при синдромі сухого ока може бути сльозотеча. В цьому парадокс.

Що таке синдром “мокрого” ока

Для того, щоб розуміти проблеми “мокрого” ока, потрібно розуміти, як виробляється сльоза в нашому організмі.

Сльоза омиває око, забирає з нього шкідливі речовини, пил, злущений епітелій, приносить поживні речовини, забирає CO2. В спокійному стані сльоза виробляється невеличкими залозами, які розташовані в склепінні кон’юнктиви. Є велика слізна залоза, яка розташована в орбіті й вона підключається в процес, тільки коли є сильне подразнення, травма або емоції.

Слізна плівка має складну структуру та три шари:

-ліпідний (жировий) — він не дає випаровуватися, триматися сльозі на поверхні ока. Він утворює залози, які розташовані у повіках. Є мейбомієві залози, які виділяють свій секрет і він створює жировий шар, який не дає сльозі випаровуватися;

-водний шар — створює додаткові сльозні залози;

-муциновий шар — дозволяє сльозі триматися на поверхні рогівки. Виробляється келихоподібними клітинами, які також є в кон’юнктиві.

І за всі ці три шари відповідають різні структури і сльозотечу можуть викликати порушення на будь-якому етапі руху сльози.

Причини «мокрого» ока:

-порушення анатомічної структури повіки;

-дефект повіки;

-відсутність частини реберного краю;

-вікові зміни повік;

-невеликий виворіт повіки;

-неправильно підібрані оптичні окуляри.

Сльозотечу викликає звуження слізних точок, слізних канальців, сльозоносового каналу, патології носа, коли є набряк слизової носа, сльоза відтікає в середній носовий прохід. Також це може бути, якщо там є хронічний риніт, гіпертрофія слизової оболонки.

І в кожному випадку треба детально розбиратися.

Коли звертатися до лікаря

Якщо тривалий час (декілька днів) є дискомфорт, то обов’язково слід звернутися до лікаря і розібратися в ситуації. Якщо ці симптоми різко виражені й тривають протягом дня або декількох годин, теж потрібно звернутися до лікаря.

Діагностика “мокрого” ока

Лікар збирає анамнез. Дивиться на повіки: чи правильно вони розташовані. Також дивиться на слізні точки: в нормі вони повинні бути занурені в слізне озеро, тобто їх не повинно бути видно.

Щоб виявити, чи прохідний сльозоносовий канал, можна зробити кольорову пробу, наприклад, закапати в кон’юнктивальну порожнину барвник — флюоресцеїн й подивитися чи протікає барвник через ватку в порожнині носа.

Якщо цей метод не допомагає, можна промити слізні шляхи: взяти шприц, спеціальні канюлі, розширити слізні точки  і промити. Так можна простежити чи рухається сльоза в ніс.

Для діагностики та ліквідації звуження сльозоносового каналу проводиться зондування слізних канальців: коли ми зондуємо, ми можемо відчути, приблизно в яких ділянках сльозоносового каналу є перешкода.

Також застосовується рентгенографія з контрастом: контраст вводиться в слізні шляхи, і можна побачити, на якому рівні розташована перешкода.

При яких хворобах око «плаче»

В принципі, більшість запальних захворювань проходять з вираженою сльозотечею.

Якщо ніс закладений, сльоза не витікає, і таким чином око сльозиться. В такому випадку треба відновлювати носове дихання, тоді зменшується сльозотеча.

У людини може бути кератит, тобто запалення рогівки,. Характерними ознаками є світлобоязнь, відчуття стороннього тіла, сльозотеча.

Іридоцикліт – це запалення судинної оболонки. Симптомами є біль, почервоніння, кон’юнктивіт, блефарит, потрапляння стороннього тіла. Організм рефлекторно старається вимити його за допомогою сльози.

Як правильно витирати сльози

В нормі сльоза тече по сльозовому ручаю ззовні до середини, і всередині знаходяться слізні точки. Через це правильно витирати око слід серветкою ззовні до середини. І завжди тільки так!

Іноді люди витирають навпаки: до зовнішнього кута, і цим самим погіршують ситуацію. Якщо так робити часто, це може призвести до розвитку вивороту повіки або кон’юнктивіту.

Як реагують очі на сонце та мороз

Все індивідуально, адже залежить від кількості пігментів у сітківці. В когось чутливість до світла виражена більше, в когось – менше. Але світлобоязнь через подразнення нервових закінчень може викликати сльозотечу.

На морозі око зігрівається за допомогою сльози. Якщо погода вітряна та холодна, кількість сльози збільшується. Це фізіологічний процес.

А вже якась патологія сльозовивідних шляхів приводить до сльозотечі.

Лікування хвороби

Спершу лікар дивиться повіки. Якщо це, наприклад, виворіт повіки, то це вже показання до хірургічної операції. Тоді потрібно зробити пластику та поставити повіку на місце.

Якщо це звуження слізних точок — можна зробити зондування, під час зондування розширюється діаметр, і інколи цього вистачає, щоб хворого не турбувала сльозотеча.

Якщо цього не достатньо, можна активізувати слізну точку, тобто розширити її діаметр хірургічним шляхом.

Якщо є звуження сльозоносового каналу, може допомогти зондування і промивання.

Якщо є непрохідність, то це вже більш серйозна операція: або дакріоцисториностомія (коли слізний мішок з’єднують з порожниною носа), або лакопротезування (коли є спеціальні протези, які з’єднують слізне озеро з порожниною носа).

Існують краплі, які допомагають від сльозотечі. Ці краплі, як правило, містять цинк, зменшують продукцію сльози. Але це не розв’язує проблему в цілому, тому що треба ліквідовувати причину.

Якщо це запальний процес, внаслідок якого сльозиться око, можна взяти протизапальні, антибактеріальні краплі та, ліквідувавши запалення, зменшити сльозотечу.

Ігор Лютницький,

лікар-офтальмолог Чернігівської обласної лікарні

відділення мікрохірургії ока