Алергія: коли нежить та кашель – не застуда

Щороку в сезон цвітіння рослин до лікаря-алерголога звертаються десятки пацієнтів із подібними скаргами: нежить, чхання, свербіж очей, сльозотеча, кашель або навіть утруднене дихання. Багато хто вважає це звичайною застудою або тимчасовим дискомфортом, однак часто причиною таких симптомів є поліноз – сезонна алергія на пилок рослин.

Важливо розуміти, що сезонна алергія не обмежується лише весною. У полінозу існують три хвилі цвітіння.

Перша хвиля припадає на весну. У цей період цвітуть дерева – береза, вільха, ліщина та інші вітрозапильні рослини.

Друга хвиля – весняно-літня. Вона пов’язана з цвітінням лугових та злакових трав. Саме в цей період багато пацієнтів скаржаться на посилення алергічних симптомів під час перебування на природі.

Третя хвиля триває із серпня до жовтня. У цей час цвітуть бур’яни – амброзія, полин і лобода. Ці рослини належать до найсильніших алергенів і можуть викликати виражені симптоми навіть у людей, які раніше не помічали у себе алергічних реакцій.

Поліноз – це не лише нежить і чхання. На тлі алергії до пилку можуть загострюватися інші захворювання: бронхіальна астма, атопічний дерматит, хронічна кропив’янка. Тому людям, які вже мають такі діагнози, особливо важливо контролювати свій стан у період цвітіння.

Хто перебуває в групі ризику

Найчастіше поліноз розвивається у людей зі спадковою схильністю до алергічних захворювань. Якщо алергічні прояви мають обоє батьків, ризик розвитку алергії у дитини становить близько 50%.

До групи ризику також належать пацієнти з бронхіальною астмою, атопічним дерматитом та хронічною кропив’янкою.

Щодо віку, то для маленьких дітей поліноз менш характерний. У ранньому віці частіше зустрічається харчова алергія. Поліноз зазвичай розвивається у підлітків, молодих та дорослих людей. Це пов’язано з процесом сенсибілізації – поступового накопичення чутливості до алергену. Для цього потрібен час, тому симптоми можуть з’явитися не відразу.

Саме тому поліноз здатен виникнути навіть після 40 років. У своїй практиці я неодноразово бачила випадки, коли людина ніколи не мала алергічних проявів, а потім раптом починала реагувати на пилок рослин.

Чому алергія виникає не у всіх

Алергія – це особливість роботи імунної системи. Організм помилково сприймає звичайні речовини навколишнього середовища як загрозу та запускає захисну реакцію.

Щороку кількість пацієнтів із полінозом зростає. Вважається, що мешканці міст страждають від цього захворювання частіше, ніж жителі сільської місцевості. На це впливають екологічні фактори, спосіб життя та особливості навколишнього середовища.

Водночас навіть тривале проживання поруч із природою не гарантує повного захисту від алергії. Сенсибілізація може накопичуватися роками, а симптоми з’являються лише тоді, коли організм досягає певного порогу чутливості.

Які рослини найчастіше викликають поліноз

Багато людей переконані, що алергію викликають яскраві квіти або рослини із сильним ароматом. Насправді це не так.

Коли ми говоримо про поліноз, то маємо на увазі алергію виключно на пилок вітрозапильних рослин. Вітрозапильні рослини виробляють величезну кількість дрібного пилку, який здатний переноситися на багато кілометрів. Саме тому для розвитку симптомів зовсім не обов’язково, щоб алерген ріс під вашим вікном. Наприклад, береза може знаходитися в парку за кілька кілометрів від дому, але її пилок все одно потраплятиме в повітря та викликатиме симптоми.

На відміну від цього, яблуня, троянда, акація чи липа належать переважно до комахозапильних рослин. Їхній пилок значно більший і не переноситься на великі відстані. Тому реакція зазвичай виникає лише при безпосередньому контакті з рослиною. Саме тому під час алергологічного тестування досліджуються насамперед вітрозапильні рослини.

Серед весняних алергенів найбільше значення мають береза, вільха та ліщина.

У літній період часто викликають симптоми злакові трави: тимофіївка, пирій, грястиця, пажитниця та інші кормові трави, які широко використовуються в сільському господарстві.

Наприкінці літа та восени головну роль відіграють амброзія, полин і лобода.

Окремо хочу згадати тополиний пух. Багато людей вважають його причиною алергії, однак це поширений міф. Тополиний пух сам по собі не є пилком. Це плід тополі.

Проблема полягає в тому, що пух переносить на собі пилок інших рослин, насамперед злакових трав. Саме цей пилок і викликає симптоми.

Як проявляється поліноз

Незалежно від того, яка саме рослина викликає алергію, симптоми полінозу зазвичай дуже схожі.

Найчастіше пацієнти скаржаться на:

• закладеність носа;
• водянисті виділення з носа;
• багаторазове чхання;
• свербіж у носі;
• сльозотечу;
• почервоніння та свербіж очей;
• відчуття піску в очах;
• кашель;
• осиплість голосу;
• утруднене дихання.

Іноді чхання може бути настільки інтенсивним, що людина буквально не може його контролювати. У моїй практиці був пацієнт, який спеціально рахував кількість епізодів чхання і розповідав, що за один напад чхнув понад сто разів.

У дорослих людей до цих симптомів часто приєднуються головний біль, порушення сну, підвищена втомлюваність та зниження працездатності.

Особливо важливо розуміти, що поліноз – це не лише дискомфортний нежить. Через постійне запалення слизових оболонок можуть розвиватися ускладнення: отити, гайморити та інші запальні процеси приносових пазух.

Саме тому тривалі симптоми не варто списувати на «затяжну застуду».

Коли алергія маскується під інші захворювання

На початку захворювання поліноз дуже часто нагадує звичайну гостру респіраторну вірусну інфекцію. Батьки розповідають, що дитина почала чхати, з’явився нежить, сльозяться очі. Дитину лікують як при застуді, симптоми поступово минають разом із завершенням сезону цвітіння, і на цьому історія закінчується. Але наступного року все повторюється приблизно в той самий період. Саме така циклічність є одним із найважливіших сигналів, що причина може бути алергічною.

Іноді поліноз може проявлятися зовсім неочікувано. Наприклад, у пацієнтів із вираженими перехресними реакціями можуть виникати болі в животі, нудота, блювання. В окремих випадках такі симптоми настільки нагадують гостру хірургічну патологію, що дитина потрапляє до лікарні з підозрою на апендицит.

Після детального обстеження виявляється, що причиною стала алергічна реакція.

Що таке оральний алергічний синдром

Однією з особливостей полінозу є так звані перехресні алергічні реакції. Наприклад, у пацієнтів з алергією на пилок берези можуть виникати неприємні відчуття після вживання сирих яблук, персиків або моркви.

Причина полягає в тому, що деякі білки в цих продуктах схожі за будовою на білки пилку рослин.

У результаті після вживання продукту можуть з’являтися:

• свербіж піднебіння;
• печіння у роті;
• набряк губ;
• подразнення язика;
• бажання покашляти.

У своїй практиці я спостерігала хлопчика з алергією на березу, який категорично відмовлявся їсти моркву. Дорослі наполягали, що вона корисна для імунітету, а дитина пояснювала дуже просто: після моркви в нього настільки сильно свербіло піднебіння, що хотілося буквально його роздерти.

Такі скарги не є примхою – це реальні прояви перехресної алергічної реакції.

Як встановлюється діагноз

Найважливішим інструментом у роботі алерголога залишається правильно зібраний анамнез.

Я завжди детально розпитую пацієнта або батьків:

• коли з’явилися симптоми;
• у який період року вони виникають;
• чи повторювалися вони раніше;
• скільки тривають;
• чи є супутні захворювання.

Часто вже після бесіди можна припустити, які саме алергени можуть бути причиною проблеми.

Першим і найдоступнішим методом обстеження є риноцитограма – мазок із носової порожнини. Він дозволяє оцінити характер запалення та виявити клітини, характерні для алергічного процесу.

Однак золотим стандартом діагностики алергічних захворювань у світі залишається шкірне алерготестування. Під час дослідження на шкіру передпліччя наносять краплі алергенів і за допомогою спеціальних ланцетів проводять поверхневе тестування. Через 15–20 хвилин лікар уже бачить результат. Якщо реакція позитивна, на місці контакту з алергеном з’являється характерне почервоніння та набряк, схожий на укус комара. Це швидкий, безпечний та інформативний метод.

За потреби можуть призначатися аналізи крові на специфічні імуноглобуліни або сучасна молекулярна алергодіагностика, яка дозволяє детально оцінити навіть складні перехресні реакції.

Водночас хочу підкреслити: дороговартісні обстеження потрібні далеко не всім пацієнтам. Необхідність таких тестів визначає лікар після консультації.

Чому аналізи іноді бувають негативними

Іноді трапляються ситуації, коли пацієнт має класичні симптоми полінозу, але шкірні проби та аналізи крові не виявляють алергену. У таких випадках ми можемо говорити про локальний алергічний риніт. Людина має типову клінічну картину та добре реагує на лікування, але стандартними методами визначити конкретний алерген не вдається.

Це ще раз доводить, що встановлення діагнозу завжди базується не лише на аналізах, а й на клінічній картині.

Сучасні можливості лікування

Під час загострення основним завданням є полегшення симптомів.

Для цього використовуються сучасні протиалергічні препарати:

• антигістамінні засоби;
• назальні спреї;
• очні краплі;
• комбіновані схеми лікування.

Призначати такі препарати повинен лікар, адже вибір залежить від віку пацієнта, супутніх захворювань та вираженості симптомів. Однак сьогодні ми маємо можливість не лише контролювати прояви хвороби, а й впливати на сам механізм її розвитку. Мова йде про алерген-специфічну імунотерапію (АСІТ).

АСІТ: лікування, яке змінює перебіг хвороби

Якщо вдається встановити конкретний алерген, пацієнту може бути рекомендована алерген-специфічна імунотерапія.

Принцип методу нагадує вакцинацію. Пацієнт отримує мікродози очищеного алергену за спеціальною схемою. Поступово імунна система вчиться правильно реагувати на подразник, а чутливість до нього зменшується.

Наприклад, якщо причиною симптомів є амброзія, використовується спеціально очищений алерген амброзії у контрольованих дозах.

Лікування є тривалим і зазвичай займає від трьох до п’яти років.

Саме тому я завжди пояснюю пацієнтам та батькам: АСІТ – це не швидке усунення симптомів, а стратегічна інвестиція у здоров’я на роки вперед.

Особливо ефективним цей метод є саме при полінозі.

Окрім зменшення симптомів, АСІТ допомагає запобігати розширенню спектра алергенів і знижує ризик розвитку бронхіальної астми.

Чого категорично не варто робити

Не варто займатися самолікуванням. Особливо це стосується фітотерапії, трав’яних зборів, гомеопатичних препаратів та біологічно активних добавок. Через перехресні алергічні реакції рослинні компоненти можуть не лише не допомогти, а й посилити симптоми.

Алергологія сьогодні є однією з найбільш доказових галузей медицини, тому лікування повинно базуватися на сучасних клінічних рекомендаціях, а не на рекламі чи порадах знайомих.

Практичні поради під час сезону цвітіння

Щоб зменшити контакт із пилком, рекомендую дотримуватися простих правил:

• користуватися сонцезахисними окулярами;
• промивати ніс сольовими розчинами;
• після повернення додому вмивати обличчя;
• полоскати рот;
• змінювати одяг після прогулянки;
• щодня мити голову в сезон цвітіння;
• за можливості приймати душ після перебування надворі.

Пам’ятайте, що пилок осідає на шкірі, волоссі та одязі. Тому навіть після повернення додому контакт із алергеном може тривати.

У суху та вітряну погоду людям із полінозом бажано обмежувати провітрювання приміщень, оскільки разом із повітрям до кімнати потрапляє велика кількість пилку.

Головне – не ігнорувати проблему

Поліноз не є нешкідливим сезонним нежитем. Без лікування симптоми можуть посилюватися з року в рік, знижувати якість життя, порушувати сон, навчання, роботу та соціальну активність.

Крім того, існує ризик розвитку бронхіальної астми та появи нових алергічних реакцій.

Саме тому при повторюваних сезонних симптомах важливо не займатися самолікуванням, а звернутися до сімейного лікаря, педіатра або алерголога.

Сучасна медицина має достатньо можливостей, щоб ефективно контролювати поліноз і допомогти людині жити повноцінним життям незалежно від сезону цвітіння.

Олеся Бондаренко,

дитячий лікар-алерголог

Чернігівської обласної дитячої лікарні