Скарлатина – інфекційне захворювання дітей та дорослих

Скарлатина належить до дитячих інфекцій, але хворіють і дорослі.
Збудник — бета-гемолітичний стрептокок групи А (Streptococcus pyogenes).
Джерело інфекції – хвора людина або бактеріоносій. Для дітей першого
року життя джерелом інфекції можуть бути матері, у яких є запальні процеси
молочних залоз, які спричинені стрептококом групи А.
Заражаються скарлатиною найчастіше повітряно-краплинним шляхом,
у рідкісних випадках – контактно-побутовим (при використанні рушників,
посуду, одягу, меблів, іграшок, постільної білизни та інших предметів, якими
користувалася людина зі скарлатиною). Заразитися скарлатиною можна і від
людини, яка хворіє на бешихове запалення або ангіну (один і той самий
збудник). Однак найчастіше скарлатиною заражаються від людини саме з
діагнозом "скарлатина". Заразність становить приблизно 40%.
Після перенесеного захворювання формується тривалий
антитоксичний  імунітет .
Інкубаційний період триває від 1 до 12 днів, частіше 2-7 днів.
У більшості випадків скарлатина починається раптово. Температура тіла
за 6-7 годин підвищується до 38,5-40 °C. Хворі скаржаться на головний біль,
біль в горлі; нудоту; слабкість почервоніння горла та язика;. збільшення
мигдаликів. Розвивається ангіна, на мигдалинах можливий біло-жовтий наліт.
Язик спочатку має біле нашарування, але після 2-3 днів починає очищатися з
кінчика і до 4-го дня стає яскраво-червоним, з виокремленими сосочками — так
званий малиновий язик. Зазвичай через добу після початку захворювання на
шкірі хворого виникає характерний висип. На рожевому тлі видно дрібні цятки,
яскраво-рожеві або червоні, нерідко вони сверблять. Висип здебільшого в
нижній частині живота, паховій зоні, на сідницях, внутрішніх поверхнях
кінцівок. Він триває від 2 до 6 днів, потім блідне і покривається дрібними
лусочками, а на кінцівках, особливо кистях і стопах, великими пластами. Що
яскравішим і ряснішим був висип, то більше виражене лущення.
Скарлатина може мати небезпечні ускладнення, пов’язані з невчасним
початком лікування та недотриманням рекомендацій лікаря: гнійний
лімфаденіт, отит, мастоїдит, синусит, гломерулонефрит, ревматизм. Після
успішного лікування скарлатини за пацієнтом потрібен нагляд, щоб вчасно
діагностувати ускладнення. Основними ускладненнями після скарлатини є
гломерулонефрит і ревматизм.
Важливо своєчасно розпочати лікування, що є головним у профілактиці
можливих ускладнень та віддалених наслідків. Антибіотики призначаються

тільки після встановлення діагнозу. Адже існує низка інших інфекційних
захворювань, які супроводжуються схожою висипкою, такі як краснуха, кір,
вітряна віспа тощо.
Діагноз ґрунтується на епідеміологічних даних, характерній клінічній
картині та лабораторних дослідженнях:
– дослідження на наявність бета-гемолітичного стрептококу або антитіл
до нього;
– визначення в ротоглотці за допомогою імуногістохімічного експрес-
тесту антигену бета-гемолітичного стрептококу групи А.
Хворих лікують вдома або у інфекційному відділенні. Показанням до
госпіталізації є тяжкі, ускладнені форми хвороби. Ліжковий режим протягом
гострого періоду.
До ефективної профілактики належить своєчасна ізоляція хворих дітей
та застовування карантинних заходів (в школах, дитячих садках, медичних
установах). При стаціонарному лікуванні дітей виписують не швидше, ніж на
10-й день, після чого лікування продовжується в домашніх умовах ще 12 днів.
Отже дитина після скарлатини може повернутися в свій колектив не швидше,
ніж на 22-й день .Діти, що ніколи раніше не хворіли скарлатиною, але були в
контакті з хворими дітьми, ізолюються від колективу мінімум на 7 днів з
моменту останнього контакту.
У області щотижнево реєструються випадки захворюваності на
скарлатину серед дитячого населення. Маємо навіть 1 летальний випадок у
дитини 11 років. Зростання захворюваності відбулося і в країнах Європи, що
пов’язано із адаптацією збудника у зв’язку з тривалими глобальними
обмежувальними заходами.
Наразі вакцини від скарлатини немає.
Основні профілактичні заходи включають:
– лікування хронічних захворювань (отитів, синуситів, тонзилітів);
– дотримання правил особистої гігієни та навчити їм дітей: нехай малюк
частіше миє руки (обов'язково – після спілкування з іншими дітьми та
дорослими, ігор, повернення додому з вулиці, перед їдою тощо);
– дотримання респіраторної гігієни та етикету кашлю;
– регулярне провітрювання приміщень з проведенням вологого прибирання;
– намагання уникати масові скупчення людей, особливо в осінньо-зимовий і
весняний періоди;
– зведення до мінімуму контактів (власний та дитини) з інфекційними хворими;
– виділи для хворого члена сім'ї окрему постільну білизну, рушник, посуд.
У області щотижнево реєструються випадки захворюваності на скарлатину
серед дитячого населення. Маємо навіть 1 летальний випадок у дитини 11
років. Зростання захворюваності відбулося і в країнах Європи, що пов’язано із
адаптацією збудника у зв’язку з тривалими глобальними обмежувальними
заходами.
Піклуйтесь про своє здоров”я! Будьте здорові!