Найпоширенішим онкологічним захворюванням серед жіночого населення є рак молочної залози, який на даний момент складає біля 30% всієї онкопатології. При цьому захворюваність з кожним роком зростає. За останній рік в світі зареєстровано близько 2,5 млн випадків РМЗ. Незважаючи на зростання захворюваності, смертність від РМЗ знижується за рахунок покращення лікування та насамперед – раннього виявлення хвороби. Чим на більш ранній стадії виявлена хвороба, тим кращі результати лікування, менші матеріальні затрати, кращий естетичний ефект операції. Найбільш вражаючих успіхів у лікуванні досягли країни, які найпершими ввели так званий скринінг РМЗ (комплекс заходів, спрямованих на доклінічне виявлення хвороби).
Скринінгові заходи, які застосовуються для ранньої діагностики раку молочної залози.
СМЗ потрібно проводити 1 раз на місяць через 7-10 днів після початку менструації. Якщо менструації вже закінчилися, СМЗ проводиться також 1 раз на місяць (краще вибрати якийсь один день, наприклад, 1 число кожного місяця). СМЗ включає в себе два основних компоненти: огляд та пальпацію (прощупування). При цьому бажано порівнювати результати попередніх обстежень.
Огляд молочних залоз проводиться в добре обладнаному приміщенні, перед дзеркалом. Молочні залози уважно оглядаються з усіх сторін у трьох позиціях: руки опущені вздовж тулуба, руки за головою та рука на поясі. При виконанні останніх двох позицій треба напружувати великі грудні м’язи.
Огляд починають з оцінки розмірів, форми і симетричності молочних залоз. Крім того, слід звернути увагу на підшкірні судини, особливо вени. Їх надлишкова налитість і звивистість можуть бути симптомами захворювань. Будь-які зміни порівняно з попереднім оглядом повинні підлягати більш детальному дослідженню.
Наступним етапом є оцінювання стану шкіри. До небезпечних шкіряних симптомів належать:
– зміна кольору (пігментація, почервоніння);
– зміна поверхні шкіри (ділянки западання або випинання, шкіра у вигляді лимонної шкірки);
– інші відхилення від нормального вигляду.
Окремо оцінюється стан сосків та ореол. Настороження мають викликати такі відхилення:
– зміна кольору (пігментація, почервоніння);
– зміна поверхні шкіри соска та ореолу (присутність виразок і тріщин);
– зміна форми та положення соска (втяжіння або надмірне виступання соска, відхилення соска в сторону від звичайної осі);
– наявність виділень із соска;
– інші відхилення від нормального вигляду.
Пальпація молочних залоз проходить у двох положеннях – стоячи та лежачи. Існує три основних способи пальпації. Всі вони однаково ефективні, але застосовувати слід якийсь один. При виконанні пальпації треба дослідити усю тканину молочної залози, підключичну ділянку та підм’язову ямку.
У положенні стоячи треба підняти одну руку догори, пальці іншої руки з’єднати разом та розпрямити і подушечками пальців дослідити тканину молочної залози, яка знаходиться навпроти. При цьому молочну залозу треба трохи притискати до грудної стінки.
У положенні лежачи пальпація проводиться таким чином: треба лягти на рівну поверхню, під плечі покласти невисоку подушку. Одну руку покласти за голову, а подушечками пальців іншої проводити дослідження молочної залози, яка знаходиться навпроти. Після цього змініть положення рук та дослідіть іншу молочну залозу.
Якщо при обстеженні виявляються будь-які відхилення у структурі молочних залоз, необхідно негайно звернутись до спеціаліста, найкраще до мамолога, який встановить точний діагноз та розпочне при необхідності адекватне лікування.
В Чернігівській області лікуванням захворювань молочної залози займається центр сучасної онкології, який має всі потужності та спеціалістів для цього.
Василь Костюк, лікар хірург-онколог мамологічного відділення з реконструктивно-пластичною хірургією КНП «Чернігівський медичний центр сучасної онкології» ЧОР.