Найпоширеніше онкологічне захворювання, що росте з клітин шийки матки. Важливою з точки зору медицини особливістю є те, що рак шийки матки з’являється і розвивається з передракових станів, що спрощує його ранню діагностику і дозволяє проводити органозберігаюче лікування.
Причини виникнення РШМ
Унікальною особливістю більшості випадків раку шийки матки є наявність придбаних передпухлинних змін (передрак): дисплазія, лейкоплакія, ерозія. Ці зміни досить легко виявити, якщо жінка проходить регулярне профілактичне обстеження у гінеколога. Найбільш частою причиною раку шийки матки стає дисплазія, викликана вірусом папіломи людини (ВПЛ). На частку ВПЛ припадає до 90% випадків дисплазії епітелію різного ступеня тяжкості і раку шийки матки.
Фактори ризику РШМ:
– ранній (до 18 років) початок статевого життя – незрілі епітеліальні клітини найбільш схильні до вірусної інвазії;
– наявність в сьогоденні і минулому великої кількості статевих партнерів, що математично збільшує ймовірність зараження;
– відмова від презервативів на користь інших методів контрацепції (при відсутності єдиного партнера);
– урогенітальні інфекції – перш за все це стосується хламідіозу (запалення, яке викликається та передається статевим шляхом хламідіями);
– ВІЛ – пригнічення імунної системи викликає підвищену сприйнятливість до вірусних інфекцій, зокрема до ВПЛ. Одним із завдань імунітету є виявлення і знищення злоякісних клітин, уповільнення росту пухлини. У інфікованої ВІЛ жінки дисплазія шийки здатна стрімко перероджуватися в злоякісне утворення;
– куріння – потрапляючи в організм з тютюновим димом, канцерогени з потоком крові досягають статевих органів, провокують пошкодження ДНК і початок злоякісного процесу;
– неправильне харчування – частоту розвитку цього виду раку підвищує вживання недостатньої кількості рослинної їжі, надмірна маса тіла;
– спадковий фактор – висока частота цієї патології спостерігається у пацієнток, що мають близьких родичок з подібним діагнозом.
Симптоми
Симптоматика раку шийки матки на ранніх стадіях, особливо раку цервікального каналу, часто відсутня. Будь-які симптоми, які вказують на порушення роботи репродуктивної системи, є сигналом до якнайшвидшого відвідування гінеколога.
Специфічними для РШМ є такі прояви:
– ациклічні кров’янисті виділення, особливо пов’язані з сексуальним контактом (у жінок в постменопаузі – будь-які кров’янисті виділення;
– водянисті виділення (виникають при пошкодженні дрібних лімфатичних судин, близько розташованих до ураженого епітелію);
– на пізніх стадіях пухлинного процесу з’являються більш виражені симптоми:
поява у виділеннях гнійних домішок і різкого неприємного запаху (внаслідок розпаду клітин новоутворення);
– болю в крижової області, нижньої частини живота (свідчать про поширення пухлини на параметрій і здавлювання нервових сплетінь);
– порушення відтоку сечі, прискорене і хворобливе сечовипускання, симптоми ниркової недостатності (пов’язані зі здавленням сечоводу);
– порушення дефекації, обумовлене ураженням прямої кишки;
– лімфостаз, викликаний застоєм лімфи в судинах нижніх кінцівок;
– перитоніт, уремія.
На початку хвороби жінка не відчуває дискомфорту і часто навіть не підозрює про небезпечний стан, тому для діагностування патології необхідно відвідувати гінеколога не рідше одного разу на рік.
До діагностичних процедур входить:
Профілактика
Основа специфічної профілактики раку шийки матки – боротьба з причинами, які викликають захворювання. Особливу насторогу слід проявляти жінкам, які мають РШМ в сімейної історії.
Для нейтралізації основного фактору розвитку раку шийки матки – вірусу папіломи людини – найбільш ефективна вакцинація. Щеплення від ВПЛ набуває все більшого поширення в календарі обов’язкової вакцинації різних країн, що різко знизило світову статистику захворюваності і, відповідно, смертності від цього виду раку. Вакцина від ВПЛ доступна і в Україні.
Другим по ефективності напрямком профілактики є популяризація в суспільстві регулярних профілактичних обстежень у гінеколога, проведених за сучасними світовими стандартами, що включає кольпоскопію з можливістю фото- і відео-реєстрації для динамічного спостереження за змінами, та регулярний ПАП-тест.
Дмитро Григоренко, лікар гінеколог-онколог поліклінічного відділення КНП «Чернігівський медичний центр сучасної онкології» ЧОР.