Менінгококова інфекція

Менінгококова інфекція – це гостре і досить небезпечне захворювання, збудником якого є менінгокок (Neisseria meningitidis). Воно передається повітряно-крапельним шляхом і має різні клінічні прояви (від безсимптомного носоглоткового виявлення до генералізованих форм із високою летальністю). Менінгокок передається аерозольно або ж при прямому контакті з хворою людиною.

Протягом останніх років реєструються поодинокі випадки менінгококової інфекції як у економічно розвинених країнах, так і у країнах, що розвиваються.

В умовах війни є реальна загроза спалахів та зростання захворюваності (перебування в укриттях, де скупчення людей та недостатня вентиляція).

В Україні реєструється зростання захворюваності за 3 місяці 2024 року у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року на 11,1%: всього – 60 випадків, в т. ч. дітей – 44 (73,3%). Найбільш незахищеними від менінгококової інфекції є діти від 0 до 4 років.

В області за 3 місяці поточного року зареєстровано 2 випадки, в т. ч. 1 дитина 14 років.

Єдиним джерелом інфекції є люди — носії збудника, які виділяють менінгококи і не мають запальних змін у носоглотці, або ж хворі на гострий назофарингіт і генералізовані форми. Найбільш небезпечний в епідемічному відношенні хворий на менінгококовий назофарингіт. Збудник передається із краплями слизу під час кашлю, чхання, розмови. Заразитися можна тільки під час тісного контакту з хворою людиною або носієм інфекції – відстань менше 0,5 метрів вважається небезпечним, тривалість спілкування не повинна бути менше 2 годин.

У навколишньому середовищі бактерія нестійка і швидко гине поза організмом людини.

Інкубаційний період триває 1–10 днів і в середньому становить 4 дні. Для менінгококової інфекції характерно: раптовий, гострий початок з підвищенням температури тіла до 38-40 град.C; виражений інтоксикаційний синдром:  загальна слабкість, головний біль, біль у м’язах, блідість шкірних покривів. Потім можуть приєднатися інші симптоми: першіння у горлі; хворобливі відчуття при ковтанні, головний біль, закладеність носа, млявість, адинамія, зниження або втрата апетиту, У більшості хворих через декілька годин на шкірі з’являється плямисто-папульозний висип без певної локалізації. Ще через декілька годин на шкірі сідниць,  стегон,  гомілок,  нижньої частини  тулуба  утворюються  геморагічні елементи висипу розміром від 1-2 мм до декількох сантиметрів.  Згодом у  центрі найбільших елементів висипу утворюється некроз. Можуть  спостерігатися крововиливи у склери, слизові оболонки ротогорла, носові, шлункові кровотечі. При блискавичних формах – швидко наростають прояви інфекційно-токсичного шоку, на тілі утворюються гіпостатичні синюшні плями.

Інфікування може призвести як до формування носійства, так і до серйозного ураження життєво важливих органів. Лише у частини хворих за 1-5 днів з’являються продромальні явища у вигляді назофарингіту. Основними клінічними ознаками менінгококової інфекції є менінгіт і сепсис. Менш поширені артрит і пневмонія. Менінгіт часто супроводжує тріада симптомів: гарячка, головний біль і ригідність потиличних м’язів.

Хвороба може перебігати у вигляді субклінічного ураження носоглотки, її явного запалення (назофарингіт), або менінгококцемії чи гнійного менінгіту, рідше – з ураженням інших органів і систем

Менінгококову інфекцію реєструють в усіх вікових групах: від перших днів життя до похилого віку. Тим не менш, це типова «дитяча» інфекція, діти до 5 років складають понад 70 % всіх хворих. Після перенесеної хвороби зберігається тривалий імунітет.

Для даного захворювання характерна сезонність, максимум захворювань припадає на лютий – квітень, коли найбільша скупченість людей у приміщеннях та створюються умови для тривалого зберігання збудника у повітрі.

Згідно з Національним календарем профілактичних щеплень вакцинація від менінгококової інфекції є рекомендованою. Щеплення можна зробити якісною вакциною у приватних закладах охорони здоров’я.

Основними профілактичними заходами є раннє виявлення та ізоляція хворих, своєчасне лікування назофарингітів, санація виявлених менінгококоносіїв, дотримання правил особистої гігієни.