Кон’юнктивіт: чи можна заразити ним оточення?

Що таке кон’юнктивіт

Кон’юнктива – це слизова оболонка, яка оточує око, повіки створюють захисний шар та грають роль в утворенні сльози. Кон’юнктивіт — це власне і є запалення цієї слизової оболонки.

На амбулаторному прийомі у офтальмолога, таке захворювання займає третину прийому від кількості всіх пацієнтів.

Як впливає вік на виникнення кон’юнктивіту

Часто таке захворювання зустрічається в дітей, це може бути пов’язано зі специфікою дитячого віку та з недотриманням правил гігієни.

Види кон’юнктивіту

Екзогенний. Це коли патогенний фактор потрапляє із зовнішнього середовища. Цю групу можна розділити по етіології:

бактеріальні;

вірусні;

паразитарні;

хламідійні;

алергічні.

Ще такий кон’юнктивіт викликається захворюваннями, які вже існують в організмі. Наприклад, туберкульозом.

Аденовірусний. Аденовірус живе в носоглотці й може активізуватися при зниженні імунітету. Можуть проявлятися симптоми ГРВІ та кератокон’юнктивіту. При цьому виді кон’юнктивіту хвороба може бути заразною та передатися і родичам вдома, і колегам на роботі.

Чи можна заразити кон’юнктивітом інших людей

Так, особливо, коли людина не дотримується правил гігієни: миття рук, користування індивідуальним рушником тощо.

Також хвороба може передаватися через вірус герпесу. До шести місяців від народження у дитини ще є імунітет, який захищає від такого вірусу. Потім усі люди ним інфікуються і при зниженні імунітету він активується.

Бактеріальний та аденовірусний кон’юнктивіт можуть бути заразними.

Алергічний кон’юнктивіт не заразний, але досить неприємний.

З якими хворобами кон’юнктивіт може виникати паралельно

ГРВІ може супроводжуватися кон’юнктивітом, особливо коли є утруднення носового дихання. Річ у тім, що вміст кон’юнктивальної порожнини (слиз, злущений епітелій) увесь змивається сльозою в порожнину носа. Якщо є затримання носового дихання, цей вміст разом з бактеріями та вірусом залишається в кон’юнктивальній порожнині й одним із симптомів респіраторного захворювання може бути гострий кон’юнктивіт.

Симптоми кон’юнктивіту:

різі;

почервоніння ока;

світлобоязнь;

сльозотечі;

погіршення зору;

гнійні виділення.

Коли кон’юнктива в нормі – вона гладка і ковзає по поверхні очного яблука не завдаючи неприємних відчуттів. При наявності запалення – вона набрякає, збільшуються сосочки кон’юнктиви, з’являється відчуття стороннього тіла в оці.

Чи буває хронічна форма кон’юнктивіту

Буває, коли кон’юнктивіт триває довгий час. У цьому випадку лікар повинен уважно вислухати пацієнта, дізнатися про умови його життя та праці, про наявність шкідливих факторів і умов (наприклад, пил на роботі), адже це може бути не бактеріальний і не вірусний кон’юнктивіт.

Постійна робота за комп’ютером також може призвести до розвитку хронічного кон’юнктивіту. Тут доречно згадати і про синдром “сухого ока”, що також є одним з ознак кон’юнктивіту.

Також чим старша людина, тим частіше зустрічається хронічний кон’юнктивіт. Це може бути пов’язано зі станом повік, зниженням тонусу, розвитком синдрому “сухого ока”.

Як діагностують кон’юнктивіт

Для цього використовують щілинну лампу або мікроскоп, щоб оглянути кон’юнктиву, повіки, рогівку. Іноді, при безуспішному лікуванні різними бактеріальними препаратами, доцільно призначити посів на мікрофлору, чутливість до антибіотика.

При обстеженні не варто зупинятися тільки на підозрі щодо кон’юнктивіту. Треба робити комплексний огляд, адже якщо не оглянути детально пацієнта, можна пропустити і запалення сітківки, кератит або стороннє тіло.

 Якщо не лікувати кон’юнктивіт

Теоретично наш організм теж бореться з інфекцією і хвороба може пройти сама. Але якщо не лікувати хворобу вона може перейти в хронічну форму, можуть бути запалення інших відділів ока.

Ускладненням нелікованого кон’юнктивіту може бути кератит, який може призвести до виразки рогівки, помутніння, рубців, перфорацій і навіть до втрати ока.

Лікування кон’юнктивіту

Все залежить від виду:

бактеріальний кон’юнктивіт — це, як правило, антибактеріальні препарати;

вірусний кон’юнктивіт — це антивірусні препарати, але їх наразі дуже мало;

алергічний кон’юнктивіт — тут лікування має бути іншим: по-перше, уникнути контакту з алергеном, по-друге, приймати антигістамінні препарати, які дадуть швидкий ефект та знімуть алергічну реакцію;

паразитарний та грибковий кон’юнктивіт – тут використовують інші групи препаратів.

Лікування відбувається від двох днів. Якщо його розпочато вчасно за допомогою крапель можна зняти симптоми. Якщо реакція агресивна, то лікування може тривати тиждень і більше.

Також мікрофлора звикає до антибактеріального препарату тому його бажано міняти через п’ять-сім днів.

Наразі також існує багато апаратного лікування, масаж повік, сльозозамінники, гігієнічні серветки. За допомогою цього можна досягти хорошого лікування.

При лікуванні хронічного кон’юнктивіту можна досягти ремісії.

Правила гігієни, щоб уберегтися від кон’юнктивіту:

часте миття рук;

окремий рушник;

ізоляція хворого (перебування в окремій кімнаті);

обробка антисептиком робочих поверхонь;

не користуватися флаконами з краплями, якими користується інфікована людина;

не торкатися очей руками.

Нетрадиційна медицина

Це може грати допоміжну роль. Наприклад, ромашка та трава череди має протизапальну, антибактеріальну дію. Це не вирішить проблему в цілому, але бувають ситуації, коли поряд немає аптек та ліків. Ці відвари можна використовувати як для лікування синдрому сухого ока, так і для промивання очей. Але це не можна використовувати, як самостійний засіб для лікування.

Головне, не зволікайте, вчасно звертайтеся до лікарів.

Будьте здорові!

Ігор Лютницький

хірург-офтальмолог Чернігівської обласної лікарні